Анотація  досвіду роботи керівника Зразкового художнього колективу – гуртка декоративно-ужиткового мистецтва «Декор»

Токмацького Центру дитячої та юнацької творчості

Рогової Ірини Борисівни

 

Тема досвіду: Національно-патріотичне виховання у системі роботи гуртка декоративно-ужиткового мистецтва

Обґрунтування актуальності досвіду,  його практична значущість

          Становлення і розвиток незалежної України, формування нових соціально-політичних відносин можливе лише за усвідомлення молодим поколінням особистої відповідальності за долю своєї країни. Відродження української нації в позашкільному навчальному закладі, зокрема на заннятях гуртка декоративно-ужиткового мистецтва,  відбувається за допомогою національно-патріотичного виховання школярів та учнівської молоді.

   Глобальний простір, в який інтегруються вихованці гуртків, передбачає засвоєння надбань культури різних народів. Тому постає потреба в здатності учнів до входження у світовий соціокультурний простір – за умови збереження української національної ідентичності. Національно-патріотичне виховання має стати фундаментом становлення світогляду молодої людини. Національно-патріотичне вховання школярів формує ядро української нації на основі національної ідеї, безмежної любові до своєї Батьківщини та самовідданості. Національна ідея об’єднує і консолідує суспільство, сприяє виробленню активної життєвої позиції людини, становленню її як особистості.   

           В арсеналі діяльності з національно-патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Однак головне – це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й примноження багатства і краси своєї Вітчизни.

       Впродовж багатьох років  позашкільна освіта України накопичила значний досвід виховання дітей і юнацтва засобами  декоративно-ужиткового мистецтва. Мистецька спадщина втілює і передає ціннісне ставлення до світу крізь призму етнонаціональної специфіки, тому вона є ефективним засобом виховання моральності, патріотичних почуттів, громадянської позиції. Завдяки універсальності художньо-образної мови цінності мистецтва передають зрозумілу для різних народів смислову інформацію, дають змогу особистості вступати в невербальний діалог з різними культурами  минулого і сучасності, розуміти інших і розширювати таким чином власний духовний світ, його унікальність і самобутність. Пам’ятки декоративно-ужиткового мистецтва використовуються не лише з наочно-ілюстративною метою, а як вид художньої творчості, що об’єднує у собі матеріальне виробництво і духовну культуру.

      Все це можна закласти і розвинути в дитині тим виховним потенціалом, який містять у собі заняття в гуртку декоративно-ужиткового мистецтва. Враховуючи гостру потребу в актуалізації національно-патріотичного виховання серед дітей та юнацтва,  вважаю дану тему досвіду актуальною.

 

Новизна досвіду полягає в узагальненні  роботи керівника гуртка із створення ефективної системи національно-патріотичного виховання  засобами декоративно-ужиткового мистецтва

 

За інноваційним потенціалом досвід є комбінаторним.

 

 Науково-теоретична база досвіду ґрунтується на розробках Беха І.Д., Биковської О.В., Сущенко Т.І. – з питань компетентнісного підходу у позашкільній освіті; Єрмакова І.Г. – щодо формування життєвих компетентностей вихованців та особливостей створення моделі компетентного випускника; Беха І.Д., Чорної К.І., Ращенко А.В. – з національно-патріотичного виховання особистості; Виготського Л. С. – з вивчення  психологічного впливу занять мистецтвом; В. С. Кузіна, Є. А. Антоновича – щодо методики викладання курсів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.

 

Провідною ідеєю досвіду є наступна: основу навчально-виховної діяльності складає, перш за все, розвиток суб’єкта, не тільки як творчої особистості, а й як громадянина – патріота України.

 

Метою досвіду є пошук і впровадження у практику роботи педагога-позашкільника шляхів виховання  національно свідомих громадян–патріотів засобами декоративно-ужиткового мистецтва.

 

Основні завдання полягають у:

збереженні та відтворенні кращих  зразків з різних технік декоративно-ужиткового мистецтва ;
усвідомленні та збереженні духовної, культурної і художньої спадщини українського народу;
спрямуванні змісту практичної діяльності дітей та учнівської молоді  на розширення їхніх уявлень про історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави;
поєднанні у навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів і засобів виховання та розвитку особистості, через створену структуру ефективної діяльності дитячого творчого колективу.

 

     Декоративно-ужиткове мистецтво супроводжує життя кожної людини. Воно має специфічні  основні  характеристики, а саме:

утилітарність, побутова функція;
створюється на колективній основі, традиційна наступність;
високий ступінь художнього узагальнення, який стосується форми та змісту. Причому зміст  визначається ідеями добра, життєстверджуючого активного перетворення дійсності;
варіативність;
канонічність.

     Для різних людей у різній мірі воно є тим духовним середовищем, у якому формується світогляд, естетичні ідеали, моральні цінності і трудові якості особистості.

      Всупереч поширеній думці,  що заняття мистецтвом – це, насамперед, приємне проведення вільного часу, яке впливає на емоційну сферу і має практичну спрямованість, зазначу, що заняття декоративно-ужитковим мистецтвом мають величезний потенціал і можливості  для реалізації виховних завдань сучасної позашкільної освіти.

   Досвід світової і вітчизняної філософської, психологічної і педагогічної думки минулого (Я.  Коменський, Д. Локк, Ж. Поль, Г. Сковорода, К. Ушинський, М. Драгоманов) і сьогодення (М. Антонець, Ю. Бондаренко, О. Вишневецький, І. Зязюн та інші) переконливо доводить, що система виховання підростаючого поколання повинна спиратися на декоративно-ужиткове мистецтво.

   Вплив матеріальної і духовної культури рідного народу, яка зосереджена у виробах декоративно-ужиткового мистецтва, на розвиток дитини – необхідна умова для найповнішого розкриття її природних здібностей і формування свідомих національно-патріотичних почуттів.

    Декоративно-ужиткове мистецтво дозволяє керівнику гуртка і гуртківцям повертатись у далеке минуле, у побут, традиції, вірування  своїх пращурів, досліджувати глибокі коріння різних видів традиційних ремесел і пов’язувати їх із сьогоденням.    Такий глибокий аналіз дозволяє будити живу думку у дітей, розвивати ініціативність і самостійність, активний інтерес до життя, всебічно збагачувати власний духовний світ і почуття поваги і пошани  до свого народу.

    Тема любові до Батьківщини рокривається на кожному занятті. Діти вивчають зразки різних видів декоративно-ужиткового мистецтва - гончарства, ткацтва, килимарства, писанкарства, вишивки, витинанки та інш., починаючи з історії  зародження кожного з видів, розглядають традиції відомих школ майстрів, які внесли вагомий внесок у створення саме українського декоративно-ужиткового мистецтва.

  Кожен вид декоративно-ужиткового мистецтва тісно пов’язаний з історією, національними традиціями регіонів:

Опішня (Полтавська обл.) – художня кераміка;

Решетилівка (Полтавська обл.) – килимарство;
Дігтярі (Чернігівська обл.) – килимарство, рушники, плахтові тканини;
Петриківка (Дніпропетровська обл.) – петриківський розпис;
Клембівка (Вінницька обл.) – художня вишивка;
Косів (Івано-Франківська обл.) – кераміка, килими) і т. д.

    Мистецька обдарованість народних майстрів відзначена найвищим званням – «Народний художник України»:

К. В. Білокур (народне малювання);
Д. Ф. Головко (художня кераміка);
М. О. Приймаченко (народний розпис);
Л. С. Товстуха (килимар) і т.і.

 

     Заняття гуртка декоративно-ужиткового мистецтва – це справжній театр емоцій, вражень, захоплень. Щоб зацікавити, переконати, посилити відчуття значимості збагачення емоційно-естетичного і духовного досвіду учнів, прагну довести дітям , що рідна країна та люди, які в ній живуть, - найбільші життєві цінності. Суспільство, позбавлене здорових цінностей, не зможе існувати. Нова система цінностей у новій українській державі формується болісно і суперечливо.  Ось чому становлення ціннісної свідомості особистості в сучасних умовах є однією з найбільш важливих і актуальних завдань, які спроможні виконати заняття декоративно-ужитковим мистецтвом .

   У процесі занять декоративно-ужитковим мистецтвом вихованці гуртка  знайомляться з усною народною творчістю, старовинними обрядами, віруваннями, традиціями, що народилися в глибині століть. Діти мають можливість впритул наблизитись до матеріальних, художніх  і духовних цінностей – надбань українського народу за багаторічну історію. Вони можуть оцінити вагомий внесок українських митців у світову культуру.  Таким чином діти створюють грунт для усвідомлення себе як патріотів, які розуміють і сприймають себе частиною талановитого і здібного українського суспільства.

    Організація  діяльності в  колективі гуртка декоративно-ужиткового мистецтва забезпечується добором  методичних прийомів, які викликають у вихованців бажання та інтерес до творчості, а саме:

1) демонстрація готових зразків виробів  – полягає у розкритті естетично завершеного змісту і образу готового виробу;

2) словесний метод – вміння користуватись словом як важливою складовою педагогічної майстерності;

3) музичний супровід як методичний прийом – впливає на формування почуттів, образного мислення, творчої уяви, розвитку естетичної  культури  і художнього смаку;

4) ігрові методи – передбачають змагання між собою за краще виконання того чи іншого завдання;

5) інсценування – полягає у розігруванні ролей у певних дидактичних ситуаціях, запропонованих керівником гуртка;

6) виконання художніх завдань («Яким я уявляю собі…»);

7) створення ситуації успіху , яка передбачає залучення до творчої діяльності дітей з різними можливостями з метою створення їх впевненості у власних силах;

8) групові форми роботи, які полягають у створенні різновікових груп дітей, які отримують різнорівневі завдання для виготовлення певного виробу.

 

    З метою формування та розвитку предметних і життєвих компетентностей вихованців, педагогом розроблено систему педагогічних дій, якою передбачено:

1) Діагностику вихованців на предмет визначення  здібностей особистості, системи виховних впливів на особистість дитини та соціального середовища (метод кольорових виборів, «Будинок, дерево, людина», «Вибери найкрасивіше» та інш.)

2) Вивчення стану сформованості у вихованців інтересу до декоративно-ужиткового мистецтва (тест структури інтересів і схильностей, «Карта інтересів» та інш.);

3) Визначення конкретних форм і методів впливу на вихованців засобами декоративно-ужиткового мистецтва, створення методичних розробок з означених проблем, розроблення методичних рекомендацій тощо.

    Побудова навчально-виховного процесу в  колективі гуртка з урахуванням здібностей, нахилів та інтересів вихованців, створює можливості для саморозвитку та самореалізації вихованців, а також має значний  вплив на допрофесійне самовизначення. Про успішність такої моделі свідчить результативність участі творчого колективу в конкурсах та виставках на різних рівнях та самовизначення випускників щодо майбутньої професійної діяльності.

     Виявлено, що досвід, набутий вихованцями, спонукає останніх до активної творчої діяльності в питаннях збереження народних традицій.

     Виховний вплив діяльності колективу гуртка декоративно-ужиткового мистецтва  виявляється у змісті, формах навчання та виховання, у правилах поведінки вихованців, стилі життя позашкільного закладу, його традиціях. У педагогічному процесі діти не просто відтворюють те, що засвоюють, а й розвивають, доповнюють і вдосконалюють свій соціальний досвід, як повноправні члени суспільства.

   Прогнозованими результатами впровадження досвіду є:

розкриття та розвиток індивідуальних творчих здібностей вихованців;
підвищення мотивації до навчання у школі та , як наслідок,  підвищення якості навчання;
розвиток дрібної моторики рук, що сприяє мовленнєвому розвитку дітей;
розвиток особистісних якостей: наполегливості, відповідальності, старанності,  а також розвиток емоційно-пізнавальної активності;
активна та результативна участь у виставках і конкурсах дитячої творчості;
успішне професійне самовизначення вихованців згідно профілю гуртка;
виховання патріотів, громадян з активною життєвою позицією.

      Шляхами поширення та впровадження досвіду є його репрезентація на Всеукраїнському, обласному, міському рівнях. Практика творчої діяльності колективу доводить, що цей досвід є актуальним на сьогоднішній час і може бути використаний в системі навчально-виховної роботи інших колективів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва. На базі гуртка декоративно-ужиткового мистецтва «Декор» проводились семінари для педагогів  міста та області. Кращі вихованці показали свої вміння і навички на відкритому занятті гуртка під час обласного семінару працівників позашкільних закладів в ЦДЮТ, який було проведено  04 квітня 2013 року і було присвячено темі «Організація виховної та масової роботи в позашкільному закладі комплексного типу». Роботи гуртківців у техніках: аплікація-силует, малюнок-силует були високо оцінені учасниками семінару.

     Про визнання творчих здобутків колективу гуртка свідчать численні нагороди   на виставках  і  конкурсах дитячої творчості.

 

Адресність: досвід може бути використаний в системі навчально-виховної роботи  колективів гуртків образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва позашкільних навчальних закладів, в діяльності керівників дитячих колективів художньо-естетичного напряму, методистів позашкільних навчальних закладів.

 

 

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Закон України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 №181-11 зі змінами і доповненнями від 07.12.2010 №2120-11.

2. Національна Програма «Освіта ХХІ століття».

3. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (згідно наказу МОН України від 16.06.2015р. № 641).

4. Андреев В. И. Педагогика творческого развития / В. И. Андреев. — Казань, 1996. – 567 с.

5. Антонович Є. А., Проців В. І. Художні техніки в школі . – К.: ІЗМН, 1997. – 312 с.

5. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в педагогіці.– К., матеріали міжнародної науково-практичної конференції  25-27 лютого 2013.

6. Биковська О.В. Теорія компетентнісного підходу у позашкільній освіті.– К., матеріали міжнародної науково-практичної конференції  25-27 лютого 2013.

7. Выготский Л. С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573 с.

8.Ганжа П.О. Таємниці українського рукомесла. – К.: Мистецтво. 1996. – 192 с.

9.Лозко Г.С. Коло Свароже: Відроджені традиції.- К.: Укр. письменник, 2005. – 222 с.

Нове життя старих традицій: Традиційна українська культура в сучасному мистецтві і побуті. /Матеріали Міжнародної наукової конференції в рамках V Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня» /За ред.. проф.. В. Давидюка. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007. – 532 с.

 

close